Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в
боях.
І вклонімось всі ми низько до
землі їм,
Квітами устелимо їх тернистий
шлях. 15 лютого відзначають
скорботний День пам’яті воїнів - афганців. 17 лютого ми привітали батьків воїна-афганця односельчанина. Афганістан пройшов крізь ваші серця, залишивши слід
про найстрашніше і найбезглуздіше у світі - війну. Ми пам’ятатимемо тих, хто її пережив, тих, хто
недожив, недоспівав, недокохав.
Що ми знаємо про
афганську війну? Засоби масової інформації говорять, що це були 10 довгих складних років, які вписалися в долю більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані. У рідні
домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 –
пропали безвісти, доля 330 – невідома.
Заплакало небо дощами…
Біль і туга зійшлися клином.
Свистіли кулі над Афганом,
Прощається мати із сином.
Котилися сльози рікою,
Ще б жити – та віку немає,
Лишилась невістка вдовою
Й онучка за батька питає...
Лиш чорна хустина. Німа
домовина…
«Прости», - ледь шепоче
вустами.
Та чорна хустина – то туга за
сином,
Заплакало небо дощами…
Щороку в цей день схилятимуть знамена над
полеглими, подаватимуть на службу Божу за тих, що загинули, лунатимуть скупі
тости тих, хто вижив. Будуть згадувати військову дружбу, людську честь, мужність побратимів. Через смерть, втрату
друзів, пролиту кров, всі з сумом згадуватимуть Афган.
Не забудеться це горе, не відболить іще кілька
поколінь. Ми ж намагаємося виховати у ліцеїстів повагу до афганців і до їх батьків. Бо склалася так доля, що син з афганської війни повернувся, а мирний час його "забрав". Тож, щоб розділити біль скорботи за сином, ми і навідалися до родини Рошкульців. Діти багато що почули про війну, про події тих страшних років, після чого не залишаться осторонь чужого горя.
 
|
2020
E-mail:
Skype:
Сайт: 
