Незнятий кадр незіграної ролі
Його обличчя знали вже мільйони.
Екран приносить славу світову.
Чекали зйомки, зали, павільйони, - чекало все!
Іван косив траву...
Десь блискавки – як бліци репортера,
Проекція на хмару грозову.
На плечі стрибне слава, як пантера, -
він не помітив, бо косив траву.
Іваночку! Чекає кіноплівка.
Лишай косу в сусіда на тину.
Іди у кадр, екран – твоя домівка,
два виміри, і третій – в глибину.
Іванові Миколайчуку
Саме такими словами описала наша сучасниця, Л.Костенко, Івана Миколайчука - скромного хлопця з Буковини, з невеличкого мальовничого села Чортория, що на Кіцманщині, яке минулі вихідні (18 березня) відвідали учні 7-Б та 8 класу. Лцеїсти дізналися про життєвий та творчий шлях митця-буковинця. Та це не єдиний сюрприз, який нам підготвало це мальовниче село. Учні також мали змогу поспостерігати за парою прекрасних білосніжних лебедів, які саме висиджують своє потомство. Лебеді зачарували своєю безпосередністю та довірливістю до людей, вони наче "спілкувалися" з нами, розповідаючи про своїх друзів, що вже розлетілися, залишивши їм ціле озеро. Та і це не було останнім сюрпризам цього чарівного краю, адже ми не могли оминути своєю увагою жіночий монастир на Аниній горі у Вашківцях. Це іще раз переконало нас, що наша земля славна не тільки талановитими людьми, яких визнала світова спільнота, а й природою та Божою благодаттю.
Тож вивчаймо, бережімо, примножуймо та прославляймо свій край, свою рідну Україну!
|