Як би там не було, але все одно дуже приємно було спускатись з гір втомленими, трохи брудними, але з щасливими обличчями. Трохи сумно думати про те, що про гори залишаться тільки спогади. А все побачене нереально описати словами, варто просто хоча б раз побувати в горах!
Спускатись з Говерли і прямувати хорошою дорогою до урочища Козьмещик – одне задоволення. В селі Лазещина на нас чекав потяг і дорога додому. За 5 днів було пройдено більше 50 км.
Попереду нас чекало сходження на Говерлу. Бажання піднятись на неї надавало нових сил. І ось вона – найвища вершина Українських Карпат. За традицією всіх було посвячено в туристи коронною стравою «згущонкою з перцем». Груди наповнились красою, а серця задоволенням, особливо коли перед нами поставав надзвичайної краси краєвид – у всій своїй величі відкрилися вершини Чорногірського хребта.
Такий собі шматочок казки!
Маршрут походу було заплановано по найвищому хребту Українських Карпат – Чорногорі, де знаходяться усі двотисячники України. Тут усе най-най: найвищі вершини, найвисокогірніші озера, найсильніше дме вітер, найдовше лежить сніг, найвисокогірніша споруда, найсмачніше смакує вечеря і найкраще усміхається сонце.
Цього року мрія стала реальністю для 9 учнів Старововчинецького ліцею та 3 учнів Опришенської ЗОШ.
Важко зрозуміти людей , які ходять в гори, але ще важче, які у гори не ходять. Однією з мрій кожного туриста-новачка є мрія побувати в дивному краї з загадковою і такою знайомою назвою - Карпати.
| |